І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Деталі
Перегляди: 3917

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

В умовах стрімких соціально-психологічних змін, що відбуваються у нашому суспільстві, використання психологічних знань у вирішенні політичних, економічних та інших соціальних питань можна віднести до пріоритетних. У найбільшій мірі це стосується сфери соціально-правових явищ – право регулює суспільні відносини, діяльність людей, виховує їх і коригує їх поведінку в інтересах цивілізованого суспільства. Для вирішення цього завдання необхідна інтеграція психологічних та правознавчих знань, а також глибинний аналіз таких особливостей особистості як потреби, мотиви, установки, соціальна спрямованість та ін.

            Юридична психологія вивчає психологічні закономірності системи «людина-право», розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Навчальний курс «Юридична психологія» спрямований на вивчення майбутніми фахівцями проявів психологічних закономірностей у сфері правового регулювання, правозначущої поведінки та специфіки використання психологічних знань в юридичній діяльності.

Робоча програма з курсу «Юридична психологія» розроблена для студентів, які навчаються за напрямами підготовки «Психологія» та «Суспільно-політичні науки», зі спеціальності «Психологія» та «Практична психологія». Метою навчального курсу є процес формування у студентів-психологів цілісних знань про предмет та структуру юридичної психології, її зміст та особливості їх застосування у системі правовідносин.

         Основними завданнями навчального курсу є наступні:

-                     розширення професійної самосвідомості студентів-психологів щодо специфіки використання психологічних знань у правовому регулюванні;

-                     надання студентам відповідних знань про діяльність психологів у правозахисних структурах, про особливості використання ними методів психологічної допомоги при вирішенні професійних завдань;

-                     формування у майбутніх фахівців психологічної культури, необхідної у професійній взаємодії;

-                     створення умов для формування професійного мислення спеціалістів, які працюватимуть у системі «людина-право».

У результаті вивчення зазначеного навчального курсу студенти повинні знати:

-               зміст та предмет вивчення юридичної психології;

-                     понятійно-категоріальний апарат юридичної психології як науки;

-                     методи, які використовуються у юридичній психології;

-                     психологічні та соціально-психологічні закономірності правотворчої та правозастосувальної діяльності;

-                     психологічний зміст діяльності юриста, адвоката, слідчого тощо;

-                     сучасні досягнення практичної юридичної психології та можливості їх використання у професійній діяльності фахівця;

-                     психологічні ознаки кримінальної та девіантної поведінки людини;

вміти:

-                     використовувати теоретичні знання з юридичної психології у практичній діяльності;

-                     володіти психотехнологіями, які використовуються у юридичній психології та вміти використовувати їх на практиці;

-                     складати психологічний портрет людини, яка являє професійний інтерес та, виходячи з цього, планувати свою поведінку з урахуванням діючого законодавства.

Навчальний курс «Юридична психологія» складається з двох змістових модулів, на основі вивчення яких передбачено розглянути теми, що спрямовані на розкриття становлення і теоретичної основи юридичної психології, психології професійної діяльності юриста, правової та кримінальної психології, психології слідчих дій, специфіки проведення судово-психологічної експертизи, психологічних аспектів судового процесу у кримінальних справах та цивільно-правового регулювання і судочинства, а також предмету та завдання пенітенціарної психології.

Курс із юридичної психології викладається після вивчення студентами наступних навчальних дисциплін: Конституційне право України, Загальна психологія, Вікова та педагогічна психологія, Соціальна психологія, Соціологія тощо.