Гальперін

Деталі

Створено: Вівторок, 17 травня 2011, 15:50

Перегляди: 1531

Петро Якович Гальперін (2 жовтня 1902, Тамбов - 25 березня 1988, Москва) - видатний радянський психолог, заслужений діяч науки РРФСР (1980). Доктор психологічних наук (1965), професор (1967).

Закінчив Харківський медичний інститут (1926). У 1926-1941 рр.. працював в Українській психоневрологічній академії (Харків), вів педагогічну роботу в Харкові і Донецьку (Сталіно), брав активну участь в роботі Харківської групи психологів (А. Н. Леонтьєв, А. В. Запорожець, Л. І. Божович, П. І. Зінченко, В. І. Аснін та ін.) Кандидатська дисертація Психологічне відміну знарядь людини від допоміжних засобів тваринного (Харків, 1936). У 1941-1943 рр.. - У Червоній Армії, начальник лікувальної частини евакогоспіталю (Кауровскій відновлювальний госпіталь, Свердловська область). З 1943 р. - в МДУ ім. М. В. Ломоносова; доцент, професор (з 1966 р.), зав. кафедрою вікової психології факультету психології МДУ (з 1971 р.), професор-консультант (з 1983 р.).

Ввів в діяльнісну психологію систематичну розробку орієнтування до майбутнього дії і створив на цій основі теорію поетапного формування розумових дій.